безрадісний


безрадісний
(позбавлений радости), сумний, нерадісний, журливий; похмурий, невеселий (який не викликає радости)

Словник синонімів української мови. 2014.

Look at other dictionaries:

  • безрадісний — а, е. Позбавлений радості; сумний. || Який не викликає радості; похмурий, невеселий. Безрадісне животіння …   Український тлумачний словник

  • безрадісний — прикметник …   Орфографічний словник української мови

  • безрадісність — ності, ж. Абстр. ім. до безрадісний …   Український тлумачний словник

  • безрадісно — Присл. до безрадісний …   Український тлумачний словник

  • невеселий — а, е. 1) Якого охопив смуток; якому сумно, безрадісно; сумний, безрадісний. || Який виражає смуток. 2) Сповнений смутку. 3) Який викликає смуток; похмурий, безрадісний. || Який минає, відбувається у смутку, безрадісно …   Український тлумачний словник

  • нещасний — а, е. 1) Те саме, що нещасливий 1). || Який виражає пригнічений, безрадісний стан людини. 2) Який зазнав багато лиха, кривди, поневірянь і т. ін.; беззахисний, бідолашний. || Убитий горем. || у знач. ім. неща/сний, ного, ч., неща/сна, ної, ж.… …   Український тлумачний словник

  • нудний — а/, е/. 1) Який викликає почуття нудьги (одноманітністю, непривабливістю вигляду і т. ін.). || Набридливий, докучливий. || Який не викликає інтересу. 2) Сповнений нудьги, туги; безрадісний. || рідко. Сумний, зажурений. 3) Який спричинює неприємне …   Український тлумачний словник

  • скорботний — а, е. 1) Який глибоко переживає, страждає від чого небудь (про людину), печальний, сумний; прот. радісний. || Який виражає глибокі переживання, страждання, власт. людині, що так переживає, страждає. || заст. Пов язаний з трауром, траурний.… …   Український тлумачний словник

  • сумний — (який відчуває сум; який виражає / навіває сум), смутний, засмучений, невеселий, сумовитий, журливий, журний, печальний, безрадісний, безвідрадний, нерадісний, зажурений, меланхолійний, скорботний, скорбний, сумливий; посмучений (який став сумним …   Словник синонімів української мови

  • безпросвітний — а, е. 1) Який не має просвітку, позбавлений світла; темний (про ніч і т. ін.). || Який не припиняється; тривалий, постійний. 2) перен. Сумний, безрадісний. 3) розм. Який відзначається великою мірою негативної ознаки …   Український тлумачний словник


Share the article and excerpts

Direct link
Do a right-click on the link above
and select “Copy Link”

We are using cookies for the best presentation of our site. Continuing to use this site, you agree with this.